Дослідження конкурентоспроможності підприємства на засадах стратегічного планування

The object of research is the economic processes that ensure the creation of conditions for the formation of competitiveness of an enterprise on the basis of strategic planning. The most problematic moments in the formation of competitiveness are the formulation of its criteria for the position of the strengths and weaknesses of the enterprise, as well as the opportunities and threats it may have in the external environment. And also, the difficulties of studying the level of negative impact of external factors of competitiveness of an objective nature.The studies are carried out using a dialectical approach, according to which the combination of quantitative and qualitative characteristics of an enterprise in unity with economic relations is considered as a condition for increasing the production of competitive products, based on strategic planning. Using an integrated approach, a conceptual model of the influence of strategic planning on the level of enterprise competitiveness has been built.It is determined that the market mechanism, in terms of which enterprises operate, is not able to create competition or competitive environment, since the production of the product is carried out not by the market, but by economic entities. Therefore, it is advisable to consider competition as a fundamental means of market reaction to the need to resolve the situation of confrontation on it.Competitiveness of an enterprise should be interpreted as a combination of its qualitative and quantitative resource parameters and factors that are comparable in terms of, or close to them, with other enterprises provide for the production of competitive products.The authors improve the interpretation of the term "strategic planning". Strategic planning is a systematic, well-coordinated path to change management, with the goal of achieving harmonious development of the enterprise and forming a common vision of its future. This is a mutually agreed mechanism for identifying and defining problems, coordinating realistic goals, objectives and strategies, the implementation of which will contribute to their solution and the formation of enterprise competitiveness.The main professional competencies of the chief manager are defined, which reflect the integrated result of the interaction of his professional skills and directly affect the effectiveness of the formation of the strategic plan.Объектом исследования являются экономические процессы, которые обеспечивают создание условий формирования конкурентоспособности предприятия на основе стратегического планирования. Наиболее проблемными моментами при формировании конкурентоспособности является формулировка ее критериев с позиции сильных и слабых сторон деятельности предприятия, а также возможностей и угроз которые оно может иметь во внешней среде. А также, сложности исследования уровня негативного воздействия внешних факторов конкурентоспособности объективного характера.Исследования проведены с применением диалектического подхода, согласно которому совокупность количественных и качественных характеристик предприятия в единстве с экономическими отношениями, рассматривается как условие увеличения объемов производства конкурентоспособной продукции, на основе стратегического планирования. С помощью комплексного подхода выстроена концептуальная модель влияния стратегического планирования на уровень конкурентоспособности предприятия.В ходе исследования определено, что рыночный механизм, в условиях которого функционируют предприятия, не в состоянии создать конкуренцию или конкурентная среда, поскольку производство продукта осуществляется не рынком, а хозяйствующими субъектами. Поэтому, конкуренцию целесообразно рассматривать как основополагающее средство реакции рынка, на необходимость урегулирования ситуации противостояния на нем.Конкурентоспособность предприятия целесообразно трактовать как совокупность его качественно-количественных ресурсных параметров и факторов, которые по сопоставимым условиям, или приближенных к ним, с другими предприятиями обеспечивают производство конкурентоспособной продукции.Авторами усовершенствована трактовка термина «стратегическое планирование». Стратегическое планирование – это системный, четко скоординированный путь к управлению изменениями, с целью достижения гармоничного развития предприятия и формирования общего видения его будущего. Это взаимосогласованный механизм определения проблем, согласования реалистичных целей, задач и стратегий, реализация которых будет способствовать их решению и формированию конкурентоспособности предприятия.Определены основные профессиональные компетенции главного менеджера, которые отражают интегрированный результат взаимодействия его профессиональных навыков и непосредственно влияют на эффективность формирования стратегического плана.Об’єктом дослідження є економічні процеси, які забезпечують створення належних умов формування конкурентоспроможності підприємства на засадах стратегічного планування. Найбільш проблемними моментами при формуванні конкурентоспроможності є формулювання її критеріїв з позиції сильних і слабких сторін потенціалу підприємства, а також можливостей і загроз, які воно може мати в зовнішньому середовищі. А також, труднощі дослідження рівня негативного впливу зовнішніх чинників конкурентоспроможності об’єктивного характеру.Дослідження проведені із застосуванням діалектичного підходу, згідно якого сукупність кількісних та якісних характеристик підприємства в єдності з економічними відносинами, розглядається як умова збільшення обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції, на засадах стратегічного планування. За допомогою комплексного підходу вибудовано концептуальну модель впливу стратегічного планування на рівень конкурентоспроможності підприємства.В ході дослідження визначено, що ринковий механізм, в умовах якого функціонують підприємства, не в змозі створити конкуренцію чи конкурентне середовище, оскільки виробництво продукту здійснюється не ринком, а господарюючими суб’єктами. Відтак, конкуренцію доцільно розглядати, як основоположний засіб реакції ринку, на необхідність врегулювання ситуації протистояння на ньому.Конкурентоспроможність підприємства доцільно трактувати як сукупність його якісно-кількісних ресурсних параметрів та чинників, які за співставимими умовами, або наближених до них, з іншими підприємствами забезпечують виробництво конкурентоспроможної продукції.Авторами удосконалено трактування терміну «стратегічне планування». Стратегічне планування – це системний, чітко скоординований шлях до управління змінами, з метою досягнення гармонійного розвитку підприємства та формування спільного бачення його майбутнього. Це взаємоузгоджений механізм окреслення та визначення проблем, погодження реалістичних цілей, завдань і стратегій, реалізація яких сприятиме їх вирішенню та формуванню конкурентоспроможності підприємства.Визначено основні професійні компетенції головного менеджера, які відображають інтегрований результат взаємодії його фахових навиків та безпосередньо впливають на ефективність формування стратегічного плану

Дослідження конкурентоспроможності підприємства на засадах стратегічного планування

The object of research is the economic processes that ensure the creation of conditions for the formation of competitiveness of an enterprise on the basis of strategic planning. The most problematic moments in the formation of competitiveness are the formulation of its criteria for the position of the strengths and weaknesses of the enterprise, as well as the opportunities and threats it may have in the external environment. And also, the difficulties of studying the level of negative impact of external factors of competitiveness of an objective nature.The studies are carried out using a dialectical approach, according to which the combination of quantitative and qualitative characteristics of an enterprise in unity with economic relations is considered as a condition for increasing the production of competitive products, based on strategic planning. Using an integrated approach, a conceptual model of the influence of strategic planning on the level of enterprise competitiveness has been built.It is determined that the market mechanism, in terms of which enterprises operate, is not able to create competition or competitive environment, since the production of the product is carried out not by the market, but by economic entities. Therefore, it is advisable to consider competition as a fundamental means of market reaction to the need to resolve the situation of confrontation on it.Competitiveness of an enterprise should be interpreted as a combination of its qualitative and quantitative resource parameters and factors that are comparable in terms of, or close to them, with other enterprises provide for the production of competitive products.The authors improve the interpretation of the term "strategic planning". Strategic planning is a systematic, well-coordinated path to change management, with the goal of achieving harmonious development of the enterprise and forming a common vision of its future. This is a mutually agreed mechanism for identifying and defining problems, coordinating realistic goals, objectives and strategies, the implementation of which will contribute to their solution and the formation of enterprise competitiveness.The main professional competencies of the chief manager are defined, which reflect the integrated result of the interaction of his professional skills and directly affect the effectiveness of the formation of the strategic plan.Объектом исследования являются экономические процессы, которые обеспечивают создание условий формирования конкурентоспособности предприятия на основе стратегического планирования. Наиболее проблемными моментами при формировании конкурентоспособности является формулировка ее критериев с позиции сильных и слабых сторон деятельности предприятия, а также возможностей и угроз которые оно может иметь во внешней среде. А также, сложности исследования уровня негативного воздействия внешних факторов конкурентоспособности объективного характера.Исследования проведены с применением диалектического подхода, согласно которому совокупность количественных и качественных характеристик предприятия в единстве с экономическими отношениями, рассматривается как условие увеличения объемов производства конкурентоспособной продукции, на основе стратегического планирования. С помощью комплексного подхода выстроена концептуальная модель влияния стратегического планирования на уровень конкурентоспособности предприятия.В ходе исследования определено, что рыночный механизм, в условиях которого функционируют предприятия, не в состоянии создать конкуренцию или конкурентная среда, поскольку производство продукта осуществляется не рынком, а хозяйствующими субъектами. Поэтому, конкуренцию целесообразно рассматривать как основополагающее средство реакции рынка, на необходимость урегулирования ситуации противостояния на нем.Конкурентоспособность предприятия целесообразно трактовать как совокупность его качественно-количественных ресурсных параметров и факторов, которые по сопоставимым условиям, или приближенных к ним, с другими предприятиями обеспечивают производство конкурентоспособной продукции.Авторами усовершенствована трактовка термина «стратегическое планирование». Стратегическое планирование – это системный, четко скоординированный путь к управлению изменениями, с целью достижения гармоничного развития предприятия и формирования общего видения его будущего. Это взаимосогласованный механизм определения проблем, согласования реалистичных целей, задач и стратегий, реализация которых будет способствовать их решению и формированию конкурентоспособности предприятия.Определены основные профессиональные компетенции главного менеджера, которые отражают интегрированный результат взаимодействия его профессиональных навыков и непосредственно влияют на эффективность формирования стратегического плана.Об’єктом дослідження є економічні процеси, які забезпечують створення належних умов формування конкурентоспроможності підприємства на засадах стратегічного планування. Найбільш проблемними моментами при формуванні конкурентоспроможності є формулювання її критеріїв з позиції сильних і слабких сторін потенціалу підприємства, а також можливостей і загроз, які воно може мати в зовнішньому середовищі. А також, труднощі дослідження рівня негативного впливу зовнішніх чинників конкурентоспроможності об’єктивного характеру.Дослідження проведені із застосуванням діалектичного підходу, згідно якого сукупність кількісних та якісних характеристик підприємства в єдності з економічними відносинами, розглядається як умова збільшення обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції, на засадах стратегічного планування. За допомогою комплексного підходу вибудовано концептуальну модель впливу стратегічного планування на рівень конкурентоспроможності підприємства.В ході дослідження визначено, що ринковий механізм, в умовах якого функціонують підприємства, не в змозі створити конкуренцію чи конкурентне середовище, оскільки виробництво продукту здійснюється не ринком, а господарюючими суб’єктами. Відтак, конкуренцію доцільно розглядати, як основоположний засіб реакції ринку, на необхідність врегулювання ситуації протистояння на ньому.Конкурентоспроможність підприємства доцільно трактувати як сукупність його якісно-кількісних ресурсних параметрів та чинників, які за співставимими умовами, або наближених до них, з іншими підприємствами забезпечують виробництво конкурентоспроможної продукції.Авторами удосконалено трактування терміну «стратегічне планування». Стратегічне планування – це системний, чітко скоординований шлях до управління змінами, з метою досягнення гармонійного розвитку підприємства та формування спільного бачення його майбутнього. Це взаємоузгоджений механізм окреслення та визначення проблем, погодження реалістичних цілей, завдань і стратегій, реалізація яких сприятиме їх вирішенню та формуванню конкурентоспроможності підприємства.Визначено основні професійні компетенції головного менеджера, які відображають інтегрований результат взаємодії його фахових навиків та безпосередньо впливають на ефективність формування стратегічного плану

Удосконалення експрес-діагностики виробничої діяльності підприємства з урахуванням методу визначення оптимальних виробничих програм в системі операційного менеджменту

The object of research is the features of the formation and use of the system for express diagnostics of production activities (based on business indicators) and the determination of the optimal production programs of an enterprise in the operational management system. One of the main problems of building effective systems for express-diagnosing production activities at enterprises is the selection of a specific list and composition of diagnostic business indicators and criteria for their optimality. It is important to have a meaningful formulation and solution of the problem: definition of optimal production programs according to the financial criterion for the development of an enterprise in the operational management system. The construction and implementation of effective systems for express diagnostics of production activities at enterprises is also accompanied by a set of interrelated problems of organizational, personnel, technical, technological, temporary and economic nature.The methods of generalization, systematization, system analysis and economic and mathematical modeling were used, on the basis of which:1) a system of business indicators for express diagnostics of the enterprise’s production activities is formed;2) it is determined, from the set of permissible variants of the enterprise’s production program, that variant which satisfies the conditions of work and production and optimizes the objective function to ensure maximum profit.It is established that the end result of the production activity of an enterprise is obtaining an integral effect (result), the main structural components of which are the following types of effects: economic, social, budget, environmental, resource effect, intellectual, scientific and technical.On the basis of the conducted research, on the basis of the set goals and tasks, the system of express diagnostics of the production activity of the enterprise, taking into account the economic and mathematical method of determining the optimal production programs in the operational management system, is improved. The key diagnostic business indicators of the system for express diagnostics of the enterprise’s production activities are: the volume of marketable products, the volume of gross output, the volume of work in progress, the share of rejects in marketable products, the optimal production program in the operational management system.Considering the presented improved economic and mathematical method of determining the optimal production programs (in management), a necessary condition for the development of a production enterprise is the optimal ratio of the volume of production (sales) of products with costs. And also with the absolute financial criterion of maximization (development) – the net profit of the enterprise. Here an important place is occupied by the difference of the accounting and economic approach to the calculation of profit.Объектом исследования являются особенности формирования и использования системы экспресс-диагностики производственной деятельности (на основе бизнес-индикаторов) и определение оптимальных производственных программ предприятия в системе операционного менеджмента. Одной из основных проблем построения на предприятиях эффективных систем экспресс-диагностики производственной деятельности является выбор конкретного перечня и состава диагностических бизнес-индикаторов и критериев их оптимальности. Здесь важное значение имеет содержательная постановка и решение задачи: определение оптимальных производственных программ по финансовому критерию развития предприятия в системе операционного менеджмента. Построение и внедрение на предприятиях эффективных систем экспресс-диагностики производственной деятельности также сопровождается комплексом взаимосвязанных проблем организационного, кадрового, технического, технологического, временного и экономического характера.В ходе исследования использовались методы обобщения, систематизации, системного анализа и экономико-математического моделирования, на основе которых:1)      сформирована система бизнес-индикаторов экспресс-диагностики производственной деятельности предприятия;2)      определен, из множества допустимых вариантов производственной программы предприятия, тот вариант, который удовлетворяет условия труда и производства и оптимизирует функцию цели для обеспечения максимальной прибыли.Выяснено, что конечным результатом производственной деятельности предприятия является получение интегрального эффекта (результата), основными структурными составляющими которого являются такие виды эффектов: экономический, социальный, бюджетный, экологический, ресурсный эффект, интеллектуальный и научно-технический.На основе проведенного исследования, исходя из поставленных цели и задач, усовершенствована система экспресс-диагностики производственной деятельности предприятия, которая учитывает экономико-математический метод определения оптимальных производственных программ в системе операционного менеджмента. Ключевыми диагностическими бизнес-индикаторами системы экспресс-диагностики производственной деятельности предприятия являются: объем товарной продукции, объем валовой продукции, объем незавершенного производства, доля брака в товарной продукции, оптимальная производственная программа в системе операционного менеджмента.Учитывая представленный усовершенствованный экономико-математический метод определения оптимальных производственных программ (в системе операционного менеджмента), необходимым условием развития производственного предприятия является оптимальное соотношение объема производства (реализации) продукции с затратами. А также с абсолютным финансовым критерием максимизации (развития) – чистой прибылью предприятия. Здесь важное место занимает отличие бухгалтерского и экономического подхода к вычислению прибыли.Об’єктом дослідження є особливості формування і використання системи експрес-діагностики виробничої діяльності (на засадах бізнес-індикаторів) та визначення оптимальних виробничих програм підприємства в системі операційного менеджменту. Однією із основних проблем побудови на підприємствах ефективних систем експрес-діагностики виробничої діяльності є вибір конкретного переліку і складу діагностичних бізнес-індикаторів та критеріїв їх оптимальності. Тут важливе значення має змістовна постановка та розв’язок задачі: визначення оптимальних виробничих програм за фінансовим критерієм розвитку підприємства в системі операційного менеджменту. Побудова та впровадження на підприємствах ефективних систем експрес-діагностики виробничої діяльності також супроводжується комплексом взаємозв’язаних проблем організаційного, кадрового, технічного, технологічного, часового та економічного характеру.В ході дослідження використовувалися методи узагальнення, систематизації, системного аналізу та економіко-математичного моделювання, на основі яких:1)      сформовано систему бізнес-індикаторів експрес-діагностики виробничої діяльності підприємства;2)      визначено, з множини допустимих варіантів виробничої програми підприємства, той варіант, який задовольняє умови праці і виробництва та оптимізує функцію цілі для забезпечення максимального прибутку.З’ясовано, що кінцевим результатом виробничої діяльності підприємства є одержання інтегрального ефекту (результату), основними структурними складовими якого є такі види ефектів: економічний, соціальний, бюджетний, екологічний, ресурсний ефект, інтелектуальний та науково-технічний.На основі проведеного дослідження, виходячи із поставленої мети і задач, удосконалено систему експрес-діагностики виробничої діяльності підприємства, яка враховує економіко-математичний метод визначення оптимальних виробничих програм в системі операційного менеджменту. Ключовими діагностичними бізнес-індикаторами системи експрес-діагностики виробничої діяльності підприємства є: обсяг товарної продукції, обсяг валової продукції, обсяг незавершеного виробництва, частка браку у товарній продукції, оптимальна виробнича програма в системі операційного менеджменту.Враховуючи представлений удосконалений економіко-математичний метод визначення оптимальних виробничих програм (в системі операційного менеджменту), необхідною умовою розвитку виробничого підприємства є оптимальне співвідношення обсягу виробництва (реалізації) продукції з витратами. А також з абсолютним фінансовим критерієм максимізації (розвитку) – чистим прибутком підприємства. Тут важливе місце займає відмінність бухгалтерського та економічного підходу до обчислення прибутку

Дослідження кооперації в агробізнесі як соціально-економічного явища

The object of research is the processes of development of cooperative relationships in agribusiness, which form the basis of an economic phenomenon, the essence of which is cooperation, as well as the formation and improvement of its organizational and legal forms. For today, the existence of cooperative formations is justified by centuries of practice, and its objectivity is beyond doubt. However, it is important to streamline the methodological foundations of research, which will ensure the formation and implementation of cooperative policies in the agro-industrial complex in order to improve the efficiency of its functioning. This calls for a deep theoretical rethinking of the essence and significance of cooperation.In the course of research, economic phenomena are viewed not in isolation and from specific historical circumstances, but comprehensively, taking into account specific economic conditions and the real state of the economic, political and social situation in the country.As a result of research, it is justified that «agribusiness» is such sphere of entrepreneurial activity, the effective development of which is capable of ensuring the welfare of the population, creating conditions for the successful development of other industries. This will contribute to raising the level of economic, and therefore political, security of Ukraine.For the development of cooperation, favorable conditions are necessary, the influence of which on the development level of cooperative relations is expressed in the actions of specific factors. These factors can be systematized, as production, organizational-base, stimulating-legal and stabilizing.In the course of research, it is determined that cooperation in its content is an economic phenomenon, the essence of which is economic relations between partners, on their cooperation for achieving a common goal. This methodological approach to understanding cooperation is important from a practical point of view, since it assumes the creation of an infrastructure, as an indispensable condition for the further successful development of this phenomenon. It is established that the cooperative is a form of cooperation and its organizational structure of an entrepreneurial type, it is created and functions on the basis of cooperative principles that are carriers and regulators of its internal and external relations.Проведен анализ методологических подходов к пониманию сущности кооперации. Подается новый концептуальный подход к пониманию кооперации, который определяет, что по содержанию – кооперация является экономическим явлением, а по организационной форме – кооператив. Обоснованно формирование и функционирование кооператива на основе проявления внутренних и внешних отношений, носителями и регуляторами которых кооперативные принципыПроведено аналіз наукових методологічних підходів до розуміння сутності кооперації. Подається новий концептуальний підхід до розуміння кооперації, який визначає, що за змістом – кооперація є економічним явищем, а за організаційною формою – кооператив. Обґрунтовано формування і функціонування кооперативу на основі прояву внутрішніх і зовнішніх відносини, носіями і регуляторами яких є кооперативні принцип

Research of Competitiveness of the Enterprise on the Principles of Strategic Planning

The object of research is the economic processes that ensure the creation of conditions for the formation of competitiveness of an enterprise on the basis of strategic planning. The most problematic moments in the formation of competitiveness are the formulation of its criteria for the position of the strengths and weaknesses of the enterprise, as well as the opportunities and threats it may have in the external environment. And also, the difficulties of studying the level of negative impact of external factors of competitiveness of an objective nature.The studies are carried out using a dialectical approach, according to which the combination of quantitative and qualitative characteristics of an enterprise in unity with economic relations is considered as a condition for increasing the production of competitive products, based on strategic planning. Using an integrated approach, a conceptual model of the influence of strategic planning on the level of enterprise competitiveness has been built.It is determined that the market mechanism, in terms of which enterprises operate, is not able to create competition or competitive environment, since the production of the product is carried out not by the market, but by economic entities. Therefore, it is advisable to consider competition as a fundamental means of market reaction to the need to resolve the situation of confrontation on it.Competitiveness of an enterprise should be interpreted as a combination of its qualitative and quantitative resource parameters and factors that are comparable in terms of, or close to them, with other enterprises provide for the production of competitive products.The authors improve the interpretation of the term "strategic planning". Strategic planning is a systematic, well-coordinated path to change management, with the goal of achieving harmonious development of the enterprise and forming a common vision of its future. This is a mutually agreed mechanism for identifying and defining problems, coordinating realistic goals, objectives and strategies, the implementation of which will contribute to their solution and the formation of enterprise competitiveness.The main professional competencies of the chief manager are defined, which reflect the integrated result of the interaction of his professional skills and directly affect the effectiveness of the formation of the strategic plan

Study of cooperation in agribusiness as a socio-economic phenomenon

Horbonos, F., Pavlenchyk, N., Pavlenchyk, A., & Skrynkovskyy, R. (2017). Study of cooperation in agribusiness as a socio-economic phenomenon. <i>Technology audit and production reserves</i>, 1(5(39)), 14-21

The Improvements of Enterprise Anti-Crisis Management Diagnostics in the System of Managerial Diagnostics

The purpose of the article is to substantiate the theoretical positions and to develop practical recommendations for improving the diagnostics of anti-crisis management of the enterprise in the system of managerial diagnostics. It is revealed that the specificity of crisis management of the enterprise (as a special diagnostic purpose of the system of management diagnostic purposes) is related to: 1) the strategy of anti-crisis management, which includes the prevention of crisis and the strategy to overcome the crisis; 2) the need for complex management decisions (functioning, development) in the conditions of limited financial and informational resources, high general level of uncertainty of the environment (displaying various events and aspects) and risk, etc. It is established that the diagnostics of anti-crisis management in the enterprise in the system of managerial diagnostics should include: 1) the study of basic business indicators (parameters) of production and economic activity of the enterprise; 2) comprehensive in-depth analysis of the influence of factors (internal, external) on the state of the enterprise (financial and economic, technical and technological); 3) expert valuation of the developed measures and prospects for financial rehabilitation and preventive sanation, as well as an assessment of the achievement of forecasting goals. The prospect of further research in this field is the development of a system of goals of economic diagnosis (diagnostics of activity) of the enterprise (institution, organization) taking into account the presented results of the study and the graphical interpretation of the improvement of the effectiveness of the anti-crisis management enterprise in the system of managerial diagnostics

The Improvements of Enterprise Anti-Crisis Management Diagnostics in the System of Managerial Diagnostics

The purpose of the article is to substantiate the theoretical positions and to develop practical recommendations for improving the diagnostics of anti-crisis management of the enterprise in the system of managerial diagnostics. It is revealed that the specificity of crisis management of the enterprise (as a special diagnostic purpose of the system of management diagnostic purposes) is related to: 1) the strategy of anti-crisis management, which includes the prevention of crisis and the strategy to overcome the crisis; 2) the need for complex management decisions (functioning, development) in the conditions of limited financial and informational resources, high general level of uncertainty of the environment (displaying various events and aspects) and risk, etc. It is established that the diagnostics of anti-crisis management in the enterprise in the system of managerial diagnostics should include: 1) the study of basic business indicators (parameters) of production and economic activity of the enterprise; 2) comprehensive in-depth analysis of the influence of factors (internal, external) on the state of the enterprise (financial and economic, technical and technological); 3) expert valuation of the developed measures and prospects for financial rehabilitation and preventive sanation, as well as an assessment of the achievement of forecasting goals. The prospect of further research in this field is the development of a system of goals of economic diagnosis (diagnostics of activity) of the enterprise (institution, organization) taking into account the presented results of the study and the graphical interpretation of the improvement of the effectiveness of the anti-crisis management enterprise in the system of managerial diagnostics.Метою статті є обґрунтування теоретичних положень та розроблення практичних рекомендації з удосконалення діагностики антикризового управління підприємством в системі управлінської діагностики. З’ясовано, що специфіка антикризового управління підприємством (як спеціальної діагностичної цілі системи цілей управлінської діагностики) пов’язана: 1) з стратегією антикризового управління, яка включає в себе стратегію недопущення кризи і стратегію подолання кризи; 2) з необхідністю прийняття складних управлінських рішень (функціонування, розвитку) в умовах обмежених фінансових та інформаційних ресурсів, високого загального рівня невизначеності зовнішнього середовища (відображення різних подій та аспектів) і ризику тощо. Встановлено, що діагностика антикризового управління підприємством в системі управлінської діагностики повинна включати: 1) дослідження базових бізнес-індикаторів (показників, параметрів) виробничо-господарської діяльності підприємства; 2) всебічний комплексний аналіз впливу факторів (внутрішніх, зовнішніх) на стан підприємства (фінансово-економічний, техніко-технологічний); 3) експертну оцінку розроблених заходів і перспектив фінансового оздоровлення та превентивної санації, а також оцінку досягнення цілей прогнозування. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка системи цілей економічної діагностики (діагностики діяльності) підприємства (установи, організації) з урахуванням поданих результатів дослідження та представленої графічної інтерпретації підвищення ефективності антикризового управління підприємством в системі управлінської діагностики

Удосконалення експрес-діагностики виробничої діяльності підприємства з урахуванням методу визначення оптимальних виробничих програм в системі операційного менеджменту

The object of research is the features of the formation and use of the system for express diagnostics of production activities (based on business indicators) and the determination of the optimal production programs of an enterprise in the operational management system. One of the main problems of building effective systems for express-diagnosing production activities at enterprises is the selection of a specific list and composition of diagnostic business indicators and criteria for their optimality. It is important to have a meaningful formulation and solution of the problem: definition of optimal production programs according to the financial criterion for the development of an enterprise in the operational management system. The construction and implementation of effective systems for express diagnostics of production activities at enterprises is also accompanied by a set of interrelated problems of organizational, personnel, technical, technological, temporary and economic nature.The methods of generalization, systematization, system analysis and economic and mathematical modeling were used, on the basis of which:1) a system of business indicators for express diagnostics of the enterprise’s production activities is formed;2) it is determined, from the set of permissible variants of the enterprise’s production program, that variant which satisfies the conditions of work and production and optimizes the objective function to ensure maximum profit.It is established that the end result of the production activity of an enterprise is obtaining an integral effect (result), the main structural components of which are the following types of effects: economic, social, budget, environmental, resource effect, intellectual, scientific and technical.On the basis of the conducted research, on the basis of the set goals and tasks, the system of express diagnostics of the production activity of the enterprise, taking into account the economic and mathematical method of determining the optimal production programs in the operational management system, is improved. The key diagnostic business indicators of the system for express diagnostics of the enterprise’s production activities are: the volume of marketable products, the volume of gross output, the volume of work in progress, the share of rejects in marketable products, the optimal production program in the operational management system.Considering the presented improved economic and mathematical method of determining the optimal production programs (in management), a necessary condition for the development of a production enterprise is the optimal ratio of the volume of production (sales) of products with costs. And also with the absolute financial criterion of maximization (development) – the net profit of the enterprise. Here an important place is occupied by the difference of the accounting and economic approach to the calculation of profit.Объектом исследования являются особенности формирования и использования системы экспресс-диагностики производственной деятельности (на основе бизнес-индикаторов) и определение оптимальных производственных программ предприятия в системе операционного менеджмента. Одной из основных проблем построения на предприятиях эффективных систем экспресс-диагностики производственной деятельности является выбор конкретного перечня и состава диагностических бизнес-индикаторов и критериев их оптимальности. Здесь важное значение имеет содержательная постановка и решение задачи: определение оптимальных производственных программ по финансовому критерию развития предприятия в системе операционного менеджмента. Построение и внедрение на предприятиях эффективных систем экспресс-диагностики производственной деятельности также сопровождается комплексом взаимосвязанных проблем организационного, кадрового, технического, технологического, временного и экономического характера.В ходе исследования использовались методы обобщения, систематизации, системного анализа и экономико-математического моделирования, на основе которых:1)      сформирована система бизнес-индикаторов экспресс-диагностики производственной деятельности предприятия;2)      определен, из множества допустимых вариантов производственной программы предприятия, тот вариант, который удовлетворяет условия труда и производства и оптимизирует функцию цели для обеспечения максимальной прибыли.Выяснено, что конечным результатом производственной деятельности предприятия является получение интегрального эффекта (результата), основными структурными составляющими которого являются такие виды эффектов: экономический, социальный, бюджетный, экологический, ресурсный эффект, интеллектуальный и научно-технический.На основе проведенного исследования, исходя из поставленных цели и задач, усовершенствована система экспресс-диагностики производственной деятельности предприятия, которая учитывает экономико-математический метод определения оптимальных производственных программ в системе операционного менеджмента. Ключевыми диагностическими бизнес-индикаторами системы экспресс-диагностики производственной деятельности предприятия являются: объем товарной продукции, объем валовой продукции, объем незавершенного производства, доля брака в товарной продукции, оптимальная производственная программа в системе операционного менеджмента.Учитывая представленный усовершенствованный экономико-математический метод определения оптимальных производственных программ (в системе операционного менеджмента), необходимым условием развития производственного предприятия является оптимальное соотношение объема производства (реализации) продукции с затратами. А также с абсолютным финансовым критерием максимизации (развития) – чистой прибылью предприятия. Здесь важное место занимает отличие бухгалтерского и экономического подхода к вычислению прибыли.Об’єктом дослідження є особливості формування і використання системи експрес-діагностики виробничої діяльності (на засадах бізнес-індикаторів) та визначення оптимальних виробничих програм підприємства в системі операційного менеджменту. Однією із основних проблем побудови на підприємствах ефективних систем експрес-діагностики виробничої діяльності є вибір конкретного переліку і складу діагностичних бізнес-індикаторів та критеріїв їх оптимальності. Тут важливе значення має змістовна постановка та розв’язок задачі: визначення оптимальних виробничих програм за фінансовим критерієм розвитку підприємства в системі операційного менеджменту. Побудова та впровадження на підприємствах ефективних систем експрес-діагностики виробничої діяльності також супроводжується комплексом взаємозв’язаних проблем організаційного, кадрового, технічного, технологічного, часового та економічного характеру.В ході дослідження використовувалися методи узагальнення, систематизації, системного аналізу та економіко-математичного моделювання, на основі яких:1)      сформовано систему бізнес-індикаторів експрес-діагностики виробничої діяльності підприємства;2)      визначено, з множини допустимих варіантів виробничої програми підприємства, той варіант, який задовольняє умови праці і виробництва та оптимізує функцію цілі для забезпечення максимального прибутку.З’ясовано, що кінцевим результатом виробничої діяльності підприємства є одержання інтегрального ефекту (результату), основними структурними складовими якого є такі види ефектів: економічний, соціальний, бюджетний, екологічний, ресурсний ефект, інтелектуальний та науково-технічний.На основі проведеного дослідження, виходячи із поставленої мети і задач, удосконалено систему експрес-діагностики виробничої діяльності підприємства, яка враховує економіко-математичний метод визначення оптимальних виробничих програм в системі операційного менеджменту. Ключовими діагностичними бізнес-індикаторами системи експрес-діагностики виробничої діяльності підприємства є: обсяг товарної продукції, обсяг валової продукції, обсяг незавершеного виробництва, частка браку у товарній продукції, оптимальна виробнича програма в системі операційного менеджменту.Враховуючи представлений удосконалений економіко-математичний метод визначення оптимальних виробничих програм (в системі операційного менеджменту), необхідною умовою розвитку виробничого підприємства є оптимальне співвідношення обсягу виробництва (реалізації) продукції з витратами. А також з абсолютним фінансовим критерієм максимізації (розвитку) – чистим прибутком підприємства. Тут важливе місце займає відмінність бухгалтерського та економічного підходу до обчислення прибутку

Improvement of the Model for Calculating the Operating Profit of Industrial Enterprises Taking into Account the Problem of Optimal Distribution of Productive Resources

On the ground of the conducted research, based on the stated goals and objectives, the model of calculating the operating profit of industrial enterprises, which is based on economic and mathematical dependencies, and takes into account the problem of optimal distribution of production resources in the system of operational management has been improved. Great attention has been paid to the analysis of the cost factors in the system of analysis of the ratio of “costs – volume – profit”, the definition of the optimal distribution of productive resources from the set of possible (admissible) ones in the organization of labor and production, the difference between accounting and economic approaches to calculating profit, the difference in approaches to the classification of overhead costs in terms of activity-based costing